Фото www.dw.de |
За словами ініціатора проекту, засновника громадської організації «Місце пам’яті жертв війни і насильницького режиму. Цвинтарі Брауншвайгу» Ульріха Шаде, ідея створити подібну книгу виникла у нього після відвідин цвинтарю у Брауншвайгу, де він побачив масові могили без жодних вказівників.
«Мене вразила кількість безіменних поховань у Брауншвайгу, адже це тисячі людей, про останній спочинок яких не знають ні рідні, ні друзі. Тому і з’явилася ідея про створення цієї книги, що має стати колективним надгробком для всіх жертв війни, в незалежності від їхньої національності, яких поховано на цьому цвинтарі», - розповів Ульріх Шаде.
Під час проекту була віднайдена інформація про 4800 загиблих, похованих на цвинтарі Брауншвайгу, серед яких здебільшого остарбайтери, в’язні концтаборів та місцеві жителі, що загинули під час бомбардувань. Також в ході пошуків вдалося дізнатися про 300-400 немовлят, яких забрали у жінок-остарбайтерів, а потім заморили голодом. Вся ці інформація зібрана в книзі і буде відкрита для широкої аудиторії.
Засновник Фонду «Нові традиції» Сергій Бондарчук, який виступив меценатом українського проекту, розповів, що «Книгу мертвих», яку знають у Польщі та Ізраїлі, ще не було презентовано в Україні.
«Друга світова війна пройшла крізь життя кожної української сім’ї, і навіть через 70 років сотні тисяч і надалі перебувають у статусі «тих, хто пропали безвісти». Нам невідомі ні обставини їх загибелі, ні місця їх поховання. Тож кожен, навіть маленький, крок до повернення пам’яті, є великою справою для людства і для України», - говорить Бондарчук.
«Примірники «Книги мертвих» буде розіслано по архівах, для того, щоб українці мали змогу знайти інформацію про своїх загиблих родичів-остарбайтерів», - повідомив експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху Ігор Кулик.
Проте мета проекту - не тільки ідентифікувати та вшанувати загиблих. Ініціатори сподіваються, що новому поколінню вдасться спільно осмислити причини і наслідки війни, щоб не допустити подібного у майбутньому.
Пан Шаде розповів, що з цією метою була створена Каплиця Миру, що знаходиться недалеко від поховань, в ній також буде зберігатися один з примірників «Книги Мертвих». В каплиці постійно проводяться семінари з питань історії та виставки на тему Другої світової війни, місце активно відвідується німецькими та польськими школярами. Також на території цвинтарю знаходяться три пам’ятники: український, польський та радянський. Біля них український парох кожної весни та польський священик восени щороку проводять панахиду за загиблими.
Варто зазначити, що організаторам вдалося знайти родину одного з остарбайтерів, що загинув у Брауншвайгу. Свого діда Валентина Ґудзь пам'ятає лише з розповідей: його вивезли на примусові роботи до Німеччини, після того його доля була невідомою. Лише за допомоги проекту «Книга Мертвих» родина Гудзів довідалася про місце поховання свого родича.
Сергій Бондарчук подякував Ульріху Шаде за вклад який він робить для справи примирення між народами, а також поділився планами про створення «Книги Живих» - уточненої інформації про українських жертв війни із цих списків.
Сергій Бондарчук подякував Ульріху Шаде за вклад який він робить для справи примирення між народами, а також поділився планами про створення «Книги Живих» - уточненої інформації про українських жертв війни із цих списків.
«Віднайдення пам’яті - це велика і тяжка праця, котра потребує терпеливості і ретельності. Сьогодні праця архівістів не є гідно оцінена українською державою - і це потрібно змінити. Ми знайдемо родичів загиблих, запишемо спогади про них, відтворимо їхні фотографії. Адже поки ми пам’ятаємо про людей - вони живуть поруч з нами», - сказав Бондарчук.
8 травня о 15:00, в рамках проекту «Книга Мертвих» також заплановане покладання квітів до пам’ятника жертвам війни у Бабиному Яру.
Немає коментарів:
Дописати коментар