Знай свої права

Правила поведінки з міліцією

Витяг з Конституції

Стаття 29. Кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

У разі нагальної необхідності запобігти злочинові чи його перепинити уповноважені на те законом органи можуть застосувати тримання особи під вартою як тимчасовий запобіжний захід, обґрунтованість якого протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого рішення суду про тримання під вартою.

Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання, роз'яснено його права та надано можливість з моменту затримання захищати себе особисто та користуватися правовою допомогою захисника.

Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.

Про арешт або затримання людини має бути негайно повідомлено родичів заарештованого чи затриманого.

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла.

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.

Стаття 59. Кожен має право на правову допомогу.

У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Стаття 60. Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази.

За віддання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність.

Стаття 63. Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.

Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист.

Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду.

Підсумок конституційних прав при арешті або затриманні:

Кожному затриманому, заарештованому має бути роз’яснено мотиви його затримання (ст. 29 КУ)

З моменту затримання надане право на захист особисто чи через захисника (ст. 29 КУ)

При арешті затриманні мають бути негайно повідомленні родичі (ст. 29 КУ)

Обшук житла провадиться тільки з вмотивованого рішенням суду  (ст. 30 КУ)

 Кожен має право на захист (ст. 59 КУ)

Ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст. 60 КУ)

Право не свідчити проти себе і членів своєї сім’ї (ст. 63 КУ)

Витяг з Кодексу України про адміністративні правопорушення

Стаття 261. Адміністративне затримання

Про адміністративне затримання складається протокол, в якому зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу затриманого; час і мотиви затримання. Протокол підписується посадовою особою, яка його склала, і затриманим. У разі відмовлення затриманого від підписання протоколу в ньому робиться запис про це.

Про місце перебування особи, затриманої за вчинення адміністративного правопорушення, негайно повідомляються її родичі, а на її прохання також власник відповідного підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган.

Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання

Адміністративне затримання провадиться:

1)     органами внутрішніх справ:

а) при вчиненні дрібного хуліганства;

б) порушення порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій;

в) при поширюванні неправдивих чуток;

г) вчиненні злісної непокори законному розпорядженню чи вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образи їх, публічних закликів до невиконання вимог працівника міліції,

ґ) при прояві неповаги до суду,

д) вчиненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах;

е) порушення правил про валютні операції,

є) правил обігу наркотичних засобів або психотропних речовин;

ж) незаконного продажу товарів або інших предметів, дрібної спекуляції, торгівлі з рук у невстановлених місцях;

з) при розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях чи появі у громадських місцях у п’яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль,

и) у випадках, коли є підстави вважати, що особа займається проституцією,

і) при порушенні правил дорожнього руху,

ї) правил полювання, рибальства і охорони рибних запасів та інших порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу;

й) при порушенні правил перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні і транзитного проїзду через територію України.

2) органами прикордонної служби

3) старшою у місці розташування охоронюваного об’єкта посадовою особою воєнізованої охорони

4) посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах

5) органами Служби безпеки України:

а) при порушенні законодавства про державну таємницю або здійсненні незаконного доступу до інформації в автоматизованих системах,

в) придбанні або зберіганні спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації.

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Стаття 263. Строки адміністративного затримання

Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законами України може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.

Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, насильство в сім'ї, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції чи посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, може бути затримано до розгляду справи суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду суддею справи може бути затримано також осіб, які незаконно перетнули або зробили спробу незаконно перетнути державний кордон України, вчинили злісну непокору законному розпорядженню або вимозі військовослужбовця чи працівника Державної прикордонної служби України або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях. Іноземців та осіб без громадянства, які порушили правила перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України, може бути затримано до розгляду справи суддею або посадовою особою органу Державної прикордонної служби України.

Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.

Це є вичерпний перелік підстав, які можуть потягти за собою адміністративне затримання, а згодом і адміністративні санкції.

Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей

Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами Служби безпеки України, органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і органів прикордонної служби, а у випадках, прямо передбачених законами України, також і інших органів.

Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.

Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.

Стаття 265. Вилучення речей і документів

 Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами відповідних органів, речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.

Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.

БУДЬ-ЯКА ДІЯ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ, СПРЯМОВАНА НА ЗДОБУТТЯ ДОКАЗІВ, МАЄ СУПРОВОДЖУВАТИСЬ СКЛАДАННЯМ ПРОТОКОЛУ.

ПРИ ЦЬОМУ, ЯКЩО ВИ НЕ ЗГОДНІ З ОБСТАВИНАМИ, ВИКЛАДЕНИМИ У ПРОТОКОЛІ, ВИ МАЄТЕ ПРО ЦЕ ЗАЗНАЧИТИ В ДАНОМУ ПРОТОКОЛІ.

Витяг з Кримінально-процесуального кодексу України

Стаття 21. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому і підсудному права на захист

Підозрюваному, обвинуваченому і підсудному забезпечується право на захист.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані до першого допиту підозрюваного, обвинуваченого і підсудного роз'ясняти їм право мати захисника і скласти про це протокол, а також надати підозрюваному, обвинуваченому і підсудному можливість захищатися встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення та забезпечити охорону їх особистих і майнових прав

ПАМ’ЯТАЙ: У ЖОДНОМУ З ВИПАДКІВ НЕ ПОГОДЖУЙТЕСЬ НА «ДЕРЖАВНОГО» ЗАХИСНИКА, ЯКОГО ПРОПОНУЄ СЛІДЧИЙ.

Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину

Орган дізнання вправі затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, лише при наявності однієї з таких підстав:

1) коли цю особу застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;

2) коли очевидці, в тому числі й потерпілі, прямо вкажуть на дану особу, що саме вона вчинила злочин;

3) коли на підозрюваному або на його одягу, при ньому або в його житлі буде виявлено явні сліди злочину.

При наявності інших даних, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину, її може бути затримано лише в тому разі, коли ця особа намагалася втекти, або коли її місце проживання чи перебування не зареєстровано, або коли не встановлено особи підозрюваного.

Якщо підстав для затримання не має перерахованих у ст. 106 КПКУ, але у правоохоронців є інші підстави для підозри, Вас можуть затримати без попереднього рішення суду лише якщо Ви:

- намагалися втекти

- не маєте постійного місця проживання

- коли не встановлено Вашу особу (відсутні документи, які підтверджують Вашу особистість: паспорт, військовий квиток, журналістське посвідченні, пенсійне та інші.)

У разі затримання за підозрою у вчиненні злочину Вас мають якнайшвидше, але у будь-якому випадку не пізніше ніж у 72 години, або звільнити, або доставити до суду, де Ви зможете взяти участь у розгляді справи щодо подальшого Вашого тримання під вартою. Також, про Ваше затримання мають негайно повідомити одного з Ваших родичів.

Витяг з Закону України «Про міліцію»

Стаття 5. Діяльність міліції та права громадян

Міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов'язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань. При звертанні до громадянина працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на його вимогу службове посвідчення. У взаємовідносинах з громадянами працівник міліції повинен виявляти високу культуру і такт.

Міліція не розголошує відомостей, що стосуються особистого життя людини, принижують її честь і гідність, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого.

Міліція тимчасово, в межах чинного законодавства, обмежує права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки, й зобов'язана дати їм пояснення з цього приводу.

Стаття 11. Права міліції:

2) перевіряти у громадян при підозрі у вчиненні правопорушень документи, що посвідчують їх особу, а також інші документи, необхідні для з'ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на міліцію;

Головне з Закону України «Про міліцію»:

      працівник міліції зобов'язаний назвати своє прізвище, звання та пред'явити на нашу вимогу  службове посвідчення;

      при арешті чи затриманні працівник міліції зобов’язаний дати пояснення з цього приводу.

Поради у взаємовідносинах з правоохоронцями

При затриманні

·       Не смикайтеся, якщо на вас надягли наручники - вони можуть автоматично заклацуватися сильніше від цього і зламати кістку. Обов’язково в цьому випадку згадайте (в поясненнях, в протоколі), що на вас одягли наручники (використали кийки, балончик і т.ін.): все це – спецзасоби, застосування яких чітко регламентується Законом. Іншими словами, вони не можуть бути застосовані на розсуд міліціонера, лише за наявності підстав: злісна непокора і т.п.

·       Ваші крики типу «убери руки!» будуть діяти навпаки, ви поводитеся ОЧІКУВАНО. Можете сісти на землю і сказати спокійно, що або підете ногами, "або несіть". Але ні в якому разі не штовхайтесь, не опирайтесь активно – лише пасивний спротив. Це необхідно для того, щоб вам не «додали» злісну непокору.

·          Вас б'ють ногами на землі, пам'ятайте, що треба затримати дихання. Ребра ламаються НА ВИДИХОВІ! Не бійтеся ударів в обличчя - синці на вашу користь, бійтеся ударів в потилицю і скроні.

·          Не смикайтеся при замахові ногою, а зведіть коліна. Імітуйте очікуваний ефект від удару. Краще бути побитим, ніж бути убитим.

·           Одразу після затримання повідомте своїх рідних, друзів, захисників: наявність у відділку великої кількості людей зменшить імовірність застосування до вас невиправданих «заходів впливу».

·    Фотографуйте, занотовуйте працівників міліції (звання, прізвище) – ці відомості не є конфіденційними.

·            Якщо міліціонер вимагає «вивернути кишені», показати зміст валізи, з’ясуйте, яку процесуальну дію він проводить: огляд чи обшук. За загальним правилом, обшук проводиться лише за окремою постановою (з якою Ви мусите бути ознайомлені), тоді як огляд (264 КУпАП) може провести будь-який міліціонер. Ви маєте право не погоджуватись «вивертати» валізу. У цьому випадку поставте її перед міліціонером та запропонуйте йому самостійно це зробити. Нагадайте, щоб всі свої дії він відобразив у відповідному протоколі.

·          Те ж стосується кишень: хай самі вивертають. Не ховайте руки в кишені: можливо, вам щось вже туди підкинули. Якщо в Ваших речах (одязі, валізі тощо) знайдуть сторонні предмети (найчастіше – наркотики або набої), - не торкайтесь їх, одразу ж оголосіть, що це не ваше.

·        Після Вашого доставлення до відділу, а також виходу з відділу міліції проконтролюйте, щоб в черговому журналі (знаходиться при вході в чергового) було зазначено дату та час Вашого прибуття/виходу. Лише після цього ставте свій підпис. Також намагайтесь зафіксувати час Вашого затримання в будь-яких документах (пояснення, протокол).

·         Ви маєте право у будь-якому випадку не свідчити проти себе та своїх близьких, також Ви маєте право на юридичну допомогу, як при адміністративному затриманні, так і при підозрі у вчиненні злочину, навіть якщо ви проходите по справі як свідок. ВИ МАЄТЕ ПРАВО НА АДВОКАТА.

Перший допит

• У кабінет заходьте впевнено, у душі у Вас не має бути почуття провини.
• Не треба себе вести нагло, але не треба слатись перед слідчим.
• Знайте – слідчий нічим не кращий і не вищий Вас, у тому числі у відношенні особистої «чистоти» перед Законом.
• Пам’ятайте, що у цій «хаті» у Вас не має друзів та помічників.
• Ніколи не вірте слідчому, ніколи не погоджуйтесь на його пропозиції – будь-які. Це загальне правило, але є й винятки, але відноситись до яких потрібно зважено, проконсультувавшись з добросовісним адвокатом.
• Ніколи нічого не підписуйте не прочитавши.
• Протокол краще писати власноруч, Ви маєте на це право
• На Вас кричать – замовкайте і нічого не кажіть цьому слідчому!!!
• Не вірте на слово слідчому вимагайте повні редакції статей під якими Ви підписуєтесь Конституції України, КПКУ
• Намагайтесь на питання відповідати односкладово: «Так», «Ні».
• Ніколи не оправдовуйтесь, не пускайтесь у абстрактні пояснення.
• Якщо Ви не впевнені кажіть: «Не можу згадати», «Не можу відповісте на це питання».
• Пам’ятайте про ст. 63 Конституції України: посилаючись на неї Ви маєте право повністю або частково відмовитись від дачі пояснень. Також Ви маєте право написати пояснення ВЛАСНОРУЧ.

Вам це вигідно

Враховуючи, що на розгляд адміністративної справи відведено не так вже й багато часу, у ваших інтересах затягувати час.

З цією метою ви можете:

- посилатися на загострення хронічного захворювання;

- вимагати виклику машини невідкладної медичної допомоги в розрахунку на госпіталізацію, а після прибуття останньої довго скаржитися на біль, що не дає сконцентруватися і повноцінно давати свідчення по суті справи;

- вимагати зустрічі з вашим адвокатом;

- скаржитися на те, що погано розумієте російську мову (часто міліціонери, не володіючи українською, пишуть протокол по-російськи), вимагати перекладача, переписати протоколи державною мовою, скаржитися на поганий почерк оперативного працівника;

- розмовляти зі слідчим чи оперативним працівником про все, що заманеться, крім того, що прямо стосується справи.

Бували випадки, коли затримані так довго несли ахінею і «косили», що правоохоронці взагалі не могли зв’язати до купи розповідь і просто не встигали належним чином оформити всі папери, після чого справа розвалювалася у суді.

Протидія міліцейськім провокаціям

І. Підкинуті до кишені наркотики

Для деяких працівників правоохоронних органів це - основний метод боротьби з наркоманами. Як потрібно себе поводити в такому випадку?

Помітивши, що до вашої кишені підклали пакетик, ні в якому випадку не обурюйтесь, а головне - не суньте руку до кишені і не намагайтесь викинути пакетик! Дайте Вашим супротивникам зробити свою справу, а по тому вимагайте запрошення свідків і вже за їх присутності вимагайте, щоб Вам:

1) зістригли нігті;2) взяли мазок з долонь;3) взяли мазок з рота.

Все вищевказане повинні опечатати за Вашої присутності і відправити на експертизу. Пам’ятайте: правоохоронним органам буде дуже тяжко пояснити наявність тої ж марихуани (вона ж анаша) у Вашій кишені без підтвердження наявності наркотику під нігтями, часточок наркотику на долонях і в роті!

Якщо підкладають не пакетик, а шприц із бурою чи прозорою рідиною, чи щось загорнуте в поліетилен, - ні в якому разі не торкайтесь цього руками!

При свідках кажіть, що це провокація і:

1) вимагайте зняття відбитків пальців зі шприца чи поліетиленового пакета;
2) вкажіть, що на Ваших руках немає слідів від уколів і в даний момент на руках немає рукавичок;

3) вимагайте аналізу Вашої сечі на аміноконову кислоту;

4) якщо у шприцу бура рідина, обов’язково вимагайте аналізу групи крові у Вас і в шприцу.

Буває, що на шию Вам можуть повісити амулет, з якого пізніше при свідках витягнуть героїн. Дії ті ж: не торкайтесь його руками, вимагайте при свідках аналізу Вашого поту і поту на амулеті. Головне: вкажіть при свідках, що у Вас на руках немає слідів від уколів.

II. Підкинута зброя і боєприпаси

Коли Вам у квартиру, офіс чи машину підкидають жменю набоїв (бодай навіть один набій) чи гранату (найчастіше - з гладенькою поверхнею), перша порада та ж: ні за яких обставин не торкайтесь цих речей руками, навіть якщо Вас попрохають зібрати набої, щоб повернути їх міліціонерам. Знову наголошуйте на присутності свідків. Вже при них потрібно вимагати:

1) зняття відбитків пальців з цих предметів і внесення до протоколу, що у Вас на руках і одежі немає слідів зброярського мастила;

2) зняття мазків з долонь і одежі на аналіз наявності на них часточок металу чи зброярського мастила;

3) експертизи на наявність Ваших відбитків пальців на обоймі, набоях чи інших внутрішніх частинах зброї (якщо Вам підкинули вогнепальну зброю).

Запам’ятайте! Тільки Ваші відбитки пальців є для суду основним доказом Вашої вини.

       _______________________________________________________________________
                                                               В рамках всеукраїнської кампанії "Євронаступ"